Проблема торгівлі людьми реальна, вона помітна у статистиці: з 1991 року проблема торкнулася 300 тис. українців, тож усі, хто опинився поза звичними обставинами, мають пам’ятати про власну безпеку.

В умовах сьогодення ця пробема є надактуальною. Українці, які через розв’язану росією війну змушені шукати притулку за кордоном, задля зниження ризику стати жертвами торгівлі людьми, мають пам’ятати про п’ять маркерів небезпеки – документи, транспорт, пропозиція допомоги, взаємодія і комунікація. А саме:

  1. документи треба надавати лише офіційним особам і завжди зберігати їхні електронні копії;
  2. транспортлюдина повинна знати, куди вона їде, і сповістити про це своїх друзів і родичів;
  3. пропозиції допомоги приймати тільки від осіб і організацій, яким можна довіряти;
  4. взаємодія з місцевою владою в місцях перебування;
  5. комунікація – нікому не надавати свій телефон і завжди залишатися на зв’язку з родиною, друзями і колегами, сповіщати про зміни свого маршруту, місця проживання і роботи. Окрім того, слід домовитися про певне кодове слово, яке сигналізуватиме про те, що людина опинилася в небезпеці.

Ці п’ять маркерів дуже важливі – знання про них може допомогти вчасно визначити і уникнути можливої експлуатації і торгівлі людьми.

За перших ознак небезпеки звертайтеся до органів влади, волонтерів, представників гуманітарних місій, громадських організацій тощо.