22 червня День Скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні
22 червня − День Скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні
День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни − день пам'яті в Україні. Відзначається щорічно 22 червня, у день початку німецько-радянської війни, яка забрала життя кожного п’ятого українця.
Друга світова війна (01.09.1939-02.09.1945) – найкривавіший глобальний конфлікт, у ході якого загинуло, за різними оцінками, від 50 до 85 мільйонів людей. Саме як страшну трагедію її пам’ятають і згадують в усьому світі.
Для України Друга світова війна — національна трагедія, під час якої українська нація понесла надзвичайні втрати. Загалом — це 8-10 мільйонів осіб. Матеріальні збитки становили 285 мільярдів тогочасних рублів. Внаслідок бойових дій постраждало понад 700 міст та містечок, 28 тисяч сіл. За кілька місяців бойових дій територія України була повністю завойована. Мільйони людей опинилися в окупації. У зруйнованих війною населених пунктах залишалися матері, дружини з малими дітьми, переважна більшість з яких незабаром ставали вдовами, а діти — сиротами. На них чекали тяжкі випробування повоєнних років.
Україна зробила значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками Німеччини. На боці Об’єднаних Націй воювали українці у складі армій Великої Британії та Канади (до 45 тис. осіб), Польщі (до 120 тис.), СРСР (понад 6 млн), США (до 80 тис.) і Франції (до 5 тис.), а також визвольного руху в самій Україні (100 тис. в УПА) – разом 7 млн осіб. Понад 2,5 млн українців були нагороджені радянськими та західними медалями та орденами, більше 2 тис. стали Героями Радянського Союзу, з них 32 – двічі, а найкращий ас союзної авіації Іван Кожедуб – тричі.
Чернігівський вимір в українському внеску у Другій світовій війні просто вражає. В області з населенням менше 2 мільйонів жителів тільки у 1941 році було мобілізовано у лави Червоної армії 10% населення — майже 200 тисяч осіб. Після вигнання нацистських окупантів із області у 1943 році — ще 167 тисяч. На фронтах війни загинуло понад 134 тисячі наших земляків.
Для прикладу в нашому регіоні у роки війни жителі села Коростень (Смолянський старостинський округ) всіляко допомагали партизанам, що діяли в навколишніх лісах. Майже всі чоловіки пішли в партизанський загін. Фашисти помстились жителям, розстрілявши з гармат і повністю спаливши село. Жителі встигли врятувалися, втікши до партизанів.
За час коричневої окупації вбито і замордовано 127 тисяч мешканців Чернігівщини, більш ніж 41 тисячу людей вивезено до Німеччини у трудове рабство. За роки німецько-радянської війни від 1941 року чисельність населення зменшилася на 506 тисяч осіб.
160 уродженців Чернігівщини були удостоєні високого звання Героя Радянського Союзу, з них уродженець села Смолянка Гончар Павло Іванович, житель Олишівки Галецький Анатолій Кузьмич, тисячі нагороджені орденами і медалями.
Друга світова війна – свідчення прояву патріотизму, великих чеснот воїнів-українців, що боролися проти нацизму. За важких умов панування тоталітарної системи, ціною незчисленних втрат вони змогли захистити свій дім і свою Батьківщину
Наш священний обов’язок – навіки зберегти пам'ять про тих, хто відстояв перемогу в цій жахливій війні, тих, хто став жертвою смертельних жорен нацизму. Життєписи цих людей – уроки істинної мужності та патріотизму для сучасників.
Сьогодні, потерпаючи від кривавої військової агресії на сході країни, ми особливо гостро усвідомлюємо ціну свободи, миру та безпеки. Кращі сини і доньки українського народу знову, зі зброєю в руках, захищають наші кордони, нашу свободу, наш власний демократичний вибір.
Вічна пам'ять загиблим. Честь і слава живим героям!